Народные русские сказки А. Н. Афанасьева в трех томах.

№475 [456].

[456].

Прийшов москаль на квартеру да й кає хазяйці. «Хазявка! Нету ли чаво поесть?» — «Є», — кає хазяйка. «Ну так давай!» Ото й постановила Хівря перед москалем повнісіньку макитру вареників — дума собі, що москаль повноï не з’ïсть. Почав москаль пораться біля вареників, упорався так, що тільки на донечку трошки[457] зосталось. Баче москаль, що вже трохи вареників в макитрі, да й пита Хіврю: «Хазявка! А как называется евта еда?» Хівря дуже розсердилась на москаля за вареники да з серцем йому й кає: «Жри мовчки[458]!» — «А славные жримочки! — кає москаль. — Нельзя ли еще подложить евтих жримочков?».